Блаженнійший
Митрополит Київський
 
і  всієї  України

ЕПІФАНІЙ

День тезоіменитства:
25 травня
День
архіієрейської
хіротонії:
15 листопада 2009 року

День інтронізації:
3 лютого 2019 року

 

 Високопреосвященніший
СИМЕОН,
архієпископ
Дніпровський
і Криворізький.

День тезоіменитства:   
11 жовтня

 День
архієрейської хіротонії:

    21 листопада 2009 року


 Митрофорний протоієрей Олексій (Лупін)
День тезоіменитства:  
30 березня

День ієрейської хіротонії
16 серпня 1992 року

 ХВАЛІМО БОГА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ.

Читання он-лайн:


 

 

 

 

 

Офіційні веб-сайти
Православної Церкви України:
 

Дніпровська духовна семінарія

 

 

Наш банер: 


Код для вставки
нашого банера:

<div align="center" style="font-size:8px">

<a href="http://nashhram.jimdo.com/"><img src="http://www.artbanner.com.ua/bannermake/banners121/6401678172053333.png" border="0" width="220" height="60" alt="" /></a><br />

</div>

 


Адміністратор сайту:
диякон Віталій Музика

Погода в Krivoy Rog

Для малечі
відкриється чудовий світ україномовної казки,
а ти, дорослий,
згадай своє дитинство
та занурся у добрі спогади

Календар Різдвяного посту:

Вам, хто слухає, кажу: любіть ворогів ваших, добро творіть тим, хто ненавидить вас; благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто кривдить вас. (Лк.6.27)

Сайт створено з благословення Високопреосвященнійшого Симеона,
Архієпископа Дніпровського і Криворізького

БОГОСЛУЖІННЯ ПЕРШОГО ДНЯ РІЗДВЯНОГО ПОСТУ

 28 листопада 2021 року, 23-ї неділі після П’ятдесятниці, день пам’яті мучеників і сповідників Гурія, Самона і Авіва, – настоятель Свято-Троїцького храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін, у співслужінні диякона Віталія Музики, звершив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого. Напередодні ввечері в храмі було звершено Всенічну.

 Останні дні останнього місяця осені і перший день Різдвяного посту – Пилипівки Цього недільного дня Господь дарував ясну сонячну погоду. До Свято-Троїцького храму стікалися віруючі з різних куточків Божедарівки та міста. Входячи до церкви, яка підноситься у височінь в усій своїй красі, люди зупинялися на хвильку, щоб і свої погляди звести у безмежну блакить неба

 На потрійній єктенії під час літургії були піднесені посилені молилитви за мир в Україні, за припинення пандемії, за одужання хворих та за лікарів і всіх медичних працівників.

 До Святих Таїнств Сповіді та Причастя цього дня приступили, разом з дорослими, і юні парафіяни – вихованці Недільної школи. Серця віруючих раділи та посміхалися від величного відчуття духовного єднання та незримої присутності угодників Божих…

 Звертаючись до присутніх зі словами проповіді, отець Олексій, розкрив сенс євангельських читань і розповів про силу віри та життєвий шлях святих дня – чудотворців Христових і святої віри сповідників – двох друзів-християн Гурія і Самона (299-306) та диякона Авіва (322).

 Люди завжди звертаються до цих святих мучеників з молитвами, просячи захисту та миру, зміцнення у вірі, заступництва і зцілення від усіляких хвороб, налагодження благочестивого життя сімї, згасання сварок, роздратування та ярості. Гурій, Самон і Авів, першого дня Різдвяного посту, являють собою нагадування всім нам про виконання Заповідей Божих, які залишив нам Господь наш Ісус Христос, та про прагнення до висот духовних...

 На завершення богослужіння посередині храму було звершено Акафіст святим мученикам Гурію, Самону і Авіву. «Радуйтеся, Гурію, Самоне і Авіве, страстотерпці Христові і покривджених покровителі», - піднесено співали парафіяни разом зі священнослужителями.

 Після відпусту Божественної літургії душпастир надав кожному благословення в перший день Різдвяного посту та звернувся зі словами настанови на шлях підготовки до свята Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

«ЗГЛЯНЬСЯ НА МЕНЕ І ПОМИЛУЙ МЕНЕ, ЯК МИЛУЄШ ТИХ, ЩО ЛЮБЛЯТЬ ІМ’Я ТВОЕ…» (Пс. 118: 132).

З нагоди упокоєння Шулицького Анатолія Петровича…
Як чорний дим від виверження вулкана прийшла вранці прохолодного дощового осіннього дня – 18 вересня 2021 року – сумна звітка.
 На лікарняному ліжку КП «Криворізька міська лікарня № 4», знемагаючи від важкого та невиліковного недугу, відійшов до Творця активний учасник будівництва нашого Свято-Троїцького храму, батько нашої матінки Світлани, брат наш у Христі – раб Божий Анатолій Шулицький.
 Невблаганна хвороба зупинила серце авторитетного чоловіка, мудрого організатора, життєлюба, відмінного керівника, доброї і безкорисливої людини.
 Він так виснажився від хіміотерапії... Так хотів додому і переживав, як же він зможе піднятися на 3-й поверх... Але Господь розпорядився інакше - Він покликав його до небесного дому...
 «Петрович» – так усі ми, по-простому, називали цього добродушного і життєво-активного чоловіка. Він умів розмовляти щиро, відкрито і абсолютно не напускаючи на себе якоїсь важливості. Концентрація тепла, оптимізму, гумору, безвідмовності та 100-відсоткова готовність допомогти. Що б не сталося. Завжди.
 Частота спілкування не грала ніякої ролі – з ним можна було зустрітися і говорити про все годинами.
 Він брав активну участь у будівництві нашого храму, який велично стоїть сьогодні на Божедарівці… Тоді ще не було облагородженої території, зелених насаджень, квітів на церковному подвір’ї, Недільної школи… Все це повстало – як плід спільної праці та жертвенного служіння численних людських сердець та невтомних людських рук.
 Серед тих, хто жертвував свій час і свої сили, аби ми могли насолоджуватися красою в храмі і біля храму – з самого початку заснування парафії – був Анатолій Петрович.
 Він доклав багато зусиль, не очікуючи грамот та «многоліття» від людей… Але нагородою йому, безсумнівно, стане – милість та ласка від Господа Бога!
 Петрович, сьогодні з самого ранку і весь день йде дощ… Я читаю Псалтир за упокій новопреставленого, і не можу повірити, що Ви вже покинули цей грішний світ... Що ми не поговоримо більше «про те, про се», сидячи на лавці біля нашого храму... Але – ми обов’язково продовжимо наше спілкування в молитвах!
 Смерть… Ось вона – загальна рівність. Рівність жебраків і мільярдерів, талантів і нездар, можновладців і роботяг, людей відомих і зовсім «звичайних», людей, віруючих в Бога, і переконаних атеїстів... Всі вони вмирають і будуть вмирати приблизно однаково. Відрізнятися буде лише місце на кладовищі, – але це вже не буде їх хвилювати…
 «Воістину все суєта, а життя - тінь і сон, бо даремно турбується всякий земнородний, як каже писання: хоч би й світ увесь здобули, і тоді у гробі оселимося, де вкупі царі й убогі. Тому, Христе Боже, спочилого раба Твого упокой, як Людинолюбець» (Чин похорону мирян, сідальний, глас 6).
 Висловлюючи щирі співчуття рідним і близьким спочилого, молюся до Господа нашого Ісуса Христа, – у Якого немає мертвих, але всі живі, – щоб Він упокоїв душу новопреставленого раба Свого Анатолія в оселях праведних.

20 вересня 2021 року, в день передсвята Різдва Пресвятої Богородиці, похоронним перебором церковних дзвонів у Свято-Троїцькому храмі розпочався похорон новопреставленого раба Божого Анатолія, який був активним благодійником нашого храму від самого початку його будівництва.
 Цього осіннього дня, під тихий шелест падаючого листя, яке почало залишати крони дерев, помолитися за упокій новоспочилого, провести його в останню земну путь та віддати останню шану - зібралися рідні та близьки покійного, його друзі, знайомі і парафіяни Свято-Троїцького храму.
 В житті людському, як і в природі, кожен з нас обов’язково зустріне свою осінь - коли тіло, як падаюче листя, направиться до землі, з якої ми були взяті при створенні Адама і - в яку неодмінно повернемося свого часу.
 Чин похорону новопреставленого раба Божого Анатолія звершив настоятель Свято-Троїцької релігійної громади митрофорний протоієрей Олексій Лупін у співслужінні з дияконом Віталієм Музикою.
 Суворим урочистим гласом, з відтінками смутку, лунало у храмі: «Благословен єси, Господи, навчи мене оправдань Твоїх»… Ось уже прочитано відповідний уривок із Святого Євангелія і люди, разом зі священнослужителями, велично співають «Зі святими упокій Христе душу раба Твого...»…
 Церковне відспівування – воно, як мала канонізація… Звертаючись до Бога цими словами, – ми просимо Господа про причислення покійного до лику святих…
 Ледь помітне мерехтіння свічок пронизує кожен куточок храму і зігріває душі людей. Серця зливаються в єдиний проникливий похоронний спів, слова якого доносяться до самого Престолу Господнього. Силу соборної молитви в цей день відчули усі присутні в храмі.
 І ось - до гробу підходить настоятель храму. Схиливши голову він повільно, з великою любов’ю читає над тілом спочилого молитву відпущення: «…нехай подасть через мене, смиренного, прощення і цьому духовному чаду Анатолію в усьому, в чому він, як людина, згрішив перед Богом – чи то словом, чи ділом, чи думкою, чи всією своєю істотою, вільно й невільно, свідомо й несвідомо; і коли знаходився під клятвою чи відлученням архиєрейським або ієрейським; або коли накликав на себе прокляття батька свого чи матері своєї, або під своє прокляття підпав, чи клятву порушив, або іншими якими гріхами, як людина, був зв’язаний, але в них від щирого серця розкаявся, і всі ті гріхи та провини нехай відпустить йому…».
 Після цього звучить благальна єктенія – «за упокоєння душі спочилого раба Божого Анатолія»; «за відпущення йому всякої провини, вільної і невільної»; «щоб Господь Бог оселив душу його там, де праведні спочивають».
 Зі словом проповіді до присутніх звернувся отець-диякон Віталій Музика. У своєму слові над тілом новоспочилого раба Божого Анатолія диякон Віталій наголосив на великій щирості покійного та важливості звершених ним справ на славу Божу.
 «Сьогодні ми молимось за упокоєння душі новопреставленого раба Божого Анатолія. Ми просимо, щоб Всемилостивий Господь простив йому всі гріхи та відрив йому Свої батьківські обійми у Царстві Небесному. Брат Анатолій багато потрудився на славу Господню, – а ім’я благодійника ніколи Богом не буває забуте. Коли премудрий цар Соломон побудував прекрасний храм в Єрусалимі, – то в подяку за це він почув від Бога такі слова: «Я освятив цей храм, який ти створив Мені, і будуть там Мої очі та серце Моє в ньому в усі дні». Наш храм, який так старанно прикрашав раб Божий Анатолій, будучи його благодійником, – по своїх благодатних дарах є більшим, ніж храм Соломона… Якщо Соломону Господь обіцяв, що очі Його будуть завжди в храмі, – то, без сумніву, – Він є невидимо присутній в наших православних новозавітних храмах! І скільки раз в нашому храмі буде приноситися Безкровна Жертва, – стільки нехай Господь згадує труди раба Свого Анатолія і прощає його гріхи. І кожного разу, коли тут будуть возноситися молитви «за будівничих і благодійників святого храму цього», – нехай Господь пом’яне і його у Царстві Своїм. Нехай же Господь Бог наш – Який є Любов – упокоїть душу новопреставленого брата нашого Анатолія в оселях праведників. Вічна йому пам’ять!», – сказав зокрема отець-диякон та закликав усіх до спільної молитви впродовж 40-ка днів.
 Під розчулений спів до гробу з тілом покійного підходили люди. Щирі сльози текли по багатьох щоках як чоловіків так і жінок – тих, які пам’ятають його любов і променистість. «Скінчилася подорож земна… Переходячи у вічність, душа споглядає раніш невідому для неї небесну красу. Вона повертається до Батьківщини своєї, де сяє ясне сонце і правда Божа».
 Не почуємо ми більше добрих втішних жартів Анатолія Петровича… Про надзвичайне його почуття гумору – можна написати окрему статтю. Кажуть, що дотепність і гарне почуття гумору свідчать про велику інтелектуальну розвиненість людини. Своїми жартами наш Петрович, міг розвеселити, потішити, підтримати, наставити, напоумити, викрити. Це допомагало йому зав’язати дружню розмову з будь-якою людиною, пом’якшити її серце, викликати прихильність до себе. Але своїми жартами він нікого і ніколи не ображав – і не принижував, – як це буває у деяких людей.
 Як тільки підняли домовину з тілом покійного, для винесення з храму, – з дзвіниці мірно зазвучав похоронний передзвін. Під супровід співу: «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас», похоронна процесія розпочала шлях від Свято-Троїцького храму до Центрального кладовища міста Кривого Рогу.
 Кладовище зустріло процесію небом «зі змінним настроєм» та свинцевими хмарами. Могутні дерева-велетні, схилившись до подорожніх та утворюючи собою красивий листяний звід, несуть тут свою безперервну варту, наче нагадуючи кожному слова царя і пророка Давида: «Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться... Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш».
 Навкруги – яскраво-червоні китиці калини, різнокольорові хризантеми та інші осінні квіти. Це як ніби – дорога у вічність, – в прекрасний Едемський сад…
 Труну проносять повз могили рідних покійного – до місця його поховання. Тепер, поруч з їхніми надгробними пам’ятниками, з'явиться новий хрест, поки що дерев’яний...
 По кладовищі розливається заупокійний спів. Знову всі разом співають «Святий Боже...» – труну опускають в могилу. «Земле, земле! Розступися і прийми створене Божою рукою тіло, яке до тебе, що його породила, знову повертається. Те, що було створене за образом Божим, прийняв Творець, а ти прийми це, як своє».
 Кожен присутній прагне підійти до могили і кинути на гріб жменю землі, в знак прощання з покійним. Це – як нагадування усім нам про те, що наше існування не вічне, і всі ми колись також будемо віддані землі, з якої нас і створив Бог.
 «Земля, порох і попіл ти, людино, і знов у землю повертаєшся за Божим велінням».
 Після завершення похорону відбулася загальна трапеза. Близькі люди, друзі, знайомі – зібралися і були поруч з тими, хто зазнав безповоротну втрату. Ми згадуємо Петровича – як жив, як любив, як радів життю та робив його кращим для інших… І болі та смутку стає менше, бо ми їх поділяємо. Це – справжнісінька християнська терапія…
 Смерть… Невідємна частина життя… Саме нею все закінчується. Яких би соціальних висот ми не досягли… Вона дихає на нас вічністю, нагадуючи про наближення переходу в світ духовний… А ще вона дає дуже точну оцінку людським вчинкам і працям…

«Бурі життя пройшли, страждання земні закінчено, безсилі вороги з їхньою злобою, але сильна любов, що визволяє від вічного мороку і спасає всіх, за кого підноситься смілива пісня: алилуя» (Акафіст за померлого, кондак 4).

Віталій Музика, диякон Свято-Троїцького храму

 

ПІСЛЯСВЯТО УСПІННЯ.

НЕРУКОТВОРНОГО ОБРАЗА.
БЛАГОСЛОВЕННЯ ДІТЕЙ.

29 серпня 2021 року, у неділю 10-ту після П’ятдесятниці, післясвято Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії та день пам’яті Перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образа (убруса) Господа Ісуса Христа, в Свято-Троїцькому храмі була звершена урочиста Божественна літургія святиеля Іоана Золотоустого, а напередодні ввечері – Всенічна.

 Ясний серпневий ранок… У чистій блакиті неба – сяюче сонце, в піднебессі радісно перегукуються птахи, а над Божедарівкою урочисто лине молитовний спів: «У Різдві дівство зберегла єси, в Успінні ж світу не залишила єси, Богородице…», «Хоч камінь запечатали юдеї і воїни стерегли пречисте тіло Твоє, воскрес Ти, на третій день Спасе, даруючи світові життя…», «Пречистому Твоєму образу поклоняємося, Благий, благаючи прощення провин наших Христе Боже…». Це – церковний хор, словами тропарів, прославляє разом з хором ангельським, величні для людства події священної історії.

 До Свято-Троїцького храму зійшлися сьогодні як люди старшого віку, так і молодь та маленькі діти з батьками. За доброю традицією, в останню неділю в храмі проходить молебень на початок навчання дітей, під час якого учні, студенти, їх батьки та викладачі отримують благословення на початок навчального року.

Святкове Богослужіння очолив настоятель Свято-Троїцького храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін, в співслужінні диякона Віталія Музики.

 29 серпня - День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. За Богослужінням віряни, разом зі священнослужителями, вшановуючи пам’ять славних героїв, віддавших свої життя за нашу Батьківщину, - піднесли до Господа свої посилені заупокійні молитви.

 Багато віруючих цього дня причастилися Святих Христових Таїн. Особливо відрадно було бачити серед них дітей. Гарні, усміхнені й святково одягнені юні парафіяни здіймали свої погляди до Господа та Його Пречистої Матері.

 Після завершення молебню на початок навчального року, кожен юний парафіянин отримав у подарунок іконку-складень з образами Спасителя, Божої Матері та Серафима Саровського, чудотворця. Особливою радістю сяяли обличчя, омиті благодатними краплями святої води. А в Недільній школі на діточок чекали ще й солодкі подарунки. Молитовне єднання по-особливому згуртувало людей у цей чудовий святковий день…

 Вітаючи віруючих зі святковим недільним днем, настоятель Свято-Троїцької парафії подякував усім за спільну теплу молитву і адресував юним парафіянам побажання успіхів та досягнень у навчанні.

 «У всіх школах - і недільних, і загальноосвітніх - з 1-го вересня починаються уроки. Ви знаєте, що вчення - це велика праця. Щоби щось знати необхідно докладати зусилля. І ось, щоб цього досягти, необхідна допомога Божа. Тому ми просимо благословення, щоб кожна дитина наша знаходила в собі сили, долаючи свої якісь турботи, свої звички, - аби осягнути навчання. Особливо це стосується вивчення Святого Писання, - бо тут потрібні особливі зусилля… Навчання в загальноосвітніх школах дуже важливе для виховання гідних громадян нашої рідної України. Освічених, вихованих, грамотних громадян. Але розвиток будь-яких людських якостей неможливий без розвитку духовного зростання будь-якого маленького громадянина», - звертаючись до дітей та молоді, сказав отець Олексій.

 Наостанок, піднявшись на дзвіницю, вихованці Недільної школи Свято-Троїцького храму урочистим дзвоном сповістили Божедарівку та околиці про початок нового навчального року.

 «Невимовне і божественне Твоє про людей провидіння, неописане Слово Отче й Образе неписаний; а Тобою даний образ, як свідоцтво дійсного Твого втілення, ми шануємо, цілуючи».

ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ

19 серпня 2021 року Божого, у день свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, настоятель Свято-Троїцького храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін, в співслужінні диякона Віталія Музики, звершив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого.

 З самого ранку музика церковних дзвонів сповістила жителів Божедарівки та околиці про радісне і світле літнє свято – день Преображення Господнього. Люди у святковому настрої потягнулися до Свято-Троїцького храму. В яскравих променях сонця у кошиках вірян виблискували різноманітними кольорами яблука, виноград, груші, сливи, персики та інші плоди, якими так щедро обдарував нашу українську землю Всемилостивий Господь.

 В храмі розпочалася святкова Божественна літургія, а Фаворське Світло - осявало молитву віруючих. На урочистому богослужінні зібралися і дорослі, і малеча, а сповнені радості обличчя довершувала надія в очах. Сьогоднішнє свято відкриває справжню красу людини, яка перебуває в мирі з Богом та в мирі і любові з собою та ближніми.

 За богослужінням лунала всеукраїнська молитва за припинення пошесті згубної (епідемії).

 На завершення Літургії отець Олексій звершив чин освячення плодів на Преображення Господнє. «Благослови, Господи, цей новий виноград і плоди ці, які добрим політтям, дощем і теплом Ти благословив дозріти… Благословляються і освячуються плоди ці окропленням водою цією свяченою, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа…», - лунали слова молитви. Яблука, груші, виноград та інші принесення в знак подяки Господу, були окроплені святою водою. Саме ця традиція освячення найбільш поширених в Україні плодів - яблук – і дала народну назву святу Преображення Господнього, що іменується в народі «Яблучним Спасом».

Душпастир привітав учасників богослужіння зі святом Преображення Господнього та побажав усім бути джерелами світла, яке посилає Господь. 
 У своїй проповіді настоятель храму розповів про духовний сенс свята і про особисте прагнення кожної душі до особистого преображення - зміни свідомості, нагадавши Євангельську подію - як Господь наш Ісус Христос, піднявшись на гору Фавор з трьома учнями-апостолами Петром, Яковом та Іоаном, преобразився, - привідкрив свою сутність, явив істинний Божественний облик, наскільки апостоли могли це прийняти. Учні побачили поруч з преобразившимся, сяючим нетварним Світлом Христом, двох великих пророків Старого Завіту - Мойсея і Іллю, і це свідчення апостолів дійшло до нас.

 «Коли Ти, Спасе, преобразився, Фаворська гора покрилася світлом, ученики Твої, Слове, упали на землю не в змозі дивитися на невидимий образ Твій, ангели служили зі страхом і тремтінням, небеса убоялися, земля тряслася, бачачи на землі славу Господа» - чуємо ми у стихирі свята на великій вечірні. «Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу, скільки можна було; нехай засяє і нам, грішним, світло Твоє присносущне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі» - урочисто співає Церква тропар свята Преображення Господнього.

 Богослужіння завершилося хресним ходом навколо храму. Отець Олексій звершив освячення яблук, винограду та інших плодів нового врожаю, які парафіяни принесли з собою. Душпастир окропив святою водою - і стиглі плоди, і всіх присутніх на церковному подвір’і.

 Грали дзвони, квітнула теплими барвами природа, зігріта сонячним промінням, і щиро раділи люди, просвітлені духовною силою...

ВИНЕСЕННЯ ЧЕСНИХ ДРЕВ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО. ВСЕМИЛОСТИВОГО СПАСА ТА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. МУЧЕНИКІВ МАККАВЕЇВ.

14 серпня 2021 року, свята Православна Церква молитовно відзначає свято Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці і вшановує пам’ять сімох святих мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії та учителя їхнього Єлеазара.

 У Свято-Троїцькому храмі цього дня відбулась святкова Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого. Богослужіння звершив настоятель храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін в співслужінні диякона Віталія Музики. Віряни, разом з духовенством, єдиними устами і серцем, підносили свої молитви до Бога.

 Звертаючись до присутніх з пастирським словом, отець Олексій розповів про історію виникнення свята та про традицію в цей день освячувати мед нового збору.

 Після завершення літургії було звершено мале освячення води та прочитані молитви на освячення зілля і меду. Отець настоятель привітав усіх зі святом, побажав радості, добра, благополуччя та миру. Також душпастир закликав парафіян до посиленої молитви та принесення посильної духовної жертви Господу і ближньому під час Успенського посту.

 Насамкінець на церковному подвір’ї було звершено освячення зілля і меду, які принесли з собою віряни. Усі бажаючі мали змогу отримати в подарунок пакетики з освяченими сушеними лікарськими трав’яними зборами для приготування запашного і корисного чаю.

 Чому ж в народі цей день називають саме Медовим Спасом?

«Медовий Спас» - це народна назва свята, яке було встановлене в Константинополі у IX столітті - спочатку як місцеве, а вже в XII-XIV століттях відзначалося в усіх православних церквах. Це - перше з трьох серпневих свят, присвячених Спасителю, Ісусу Христу (Спасу). У давнину в Константинополі, звідки до нас і прийшло Православ’я, саме у серпні, коли дозріли всі фрукти і овочі, - вирувала страшна епідемія. Щоб запобігти хворобам і людським смертям, із храму Святої Софії винесли частину хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, і освятили ним всі водойми та колодязі столиці Візантійської імперії. І сталося диво - епідемія пішла з Константинополя. Тому цього дня завжди вшановують винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього. Свято це називають ще Спасом на воді, бо в цей день освячують воду у церквах, а також влаштовують хресні ходи до водойм.

 В Україні свято завжди було пов’язане з освяченням меду, так як довгий час цей продукт вважався одним з головних в раціоні, інших солодощів просто не було. Крім того, вважали, що мед володіє особливою силою і придатний для лікування багатьох хвороб. До цього часу у вуликах визріває мед нового збору - і це, звичайно, дар Божий. Ось чому прийнято приносити мед для освячення до храму, дякуючи Богові і куштуючи його уже не просто як ласощі, - а як виразне, відчутне втілення Божої благодаті, милості Його до нас, гідних «всякого осудження і муки». Освяченим цього дня медом пригощали усіх бажаючих і, в першу чергу, - роздавали мед бідним.

 Крім меду цього дня освячують ще й мак. А народна назва свята «Маковій» - утворилася шляхом накладення імені сімох братів - мучеників Маккавеїв, пам’ять яких молитовно вшановується цього ж дня, - та маку, який дозріває в Україні також у серпні місяці і є новим врожаєм.

 Також українські господарі і господині вважали, що освячені цього дня букетики квітів – «маковійчики» (бо до їхнього складу входили голівки стиглого маку), - принесуть розквіт господарству. Освячені «маковійчики» з польовими травами зберігали за іконами як цілюще зілля, яке давали хворій худобі, а мак використовували для охорони житла від нечистої сили. Господині до цього свята пекли пироги та коржі з маком або готували вареники та млинці з маковою начинкою.

 Але все це – народні традиції... Ми ж, православні християни, - завжди повинні усвідомлювати істинний сенс церковних свят та подій і віддавати їм належну шану.

ТРОЇЦЬКІ БОГОСЛУЖІННЯ

19 червня 2021 року Божого, в Троїцьку батьківську поминальну суботу, настоятель Свято-Троїцького храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін, у співслужінні диякона Віталія Музики, звершив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого. Після літургії була відслужена Вселенська панахида за упокій душ всіх від віку спочилих православних християн - отців, братів і сестер наших.

 Поминальна субота - це день нашої особливої ревності, коли померлим подаються розрада і велике полегшення. Вони тішаться, що ми, залишивши всі справи, молимося за них у храмі, - і радіють, що ми не забуваємо про них. У трепетному сяйві свічок луналицього дня щирі молитви, які є головною і неоціненною допомогою для тих, котрі пішли у засвіти... Вічна їм пам’ять! Заупокійна молитва послужить на користь і нам, оскільки «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть…».

 Ввечері 19 червня, напередодні свята Святої Тройці, П’ятидесятниці у Свято-Троїцькому храмі було звершено святкове всенічне бдіння. На стиховних стихирах вперше прочиталася молитва: «Царю Небесный…», - яка після Пасхи не вживалася за богослужіннями. На полієлеї урочисто пролунало величання Святому Духу.

 За традицією цього дня храм був прикрашений зеленню - як символом життя, котре подає і наповнює Святий Дух. На завершення ранньої було звершено Чин малого освячення води та освячення зілля.

 Свято П’ятидесятниці або День Святої Тройці - було встановлене самими апостолами. Цього дня Святий Дух зійшов на учнів Христових і сповнив їх усіма благодатними духовними дарами - вони преобразилися, а Дух Святий став їхнім постійним натхненником і керівником.

 З цієї пори - апостоли мужньо і безбоязно, з великою сміливістю почали проповідь про Христа розп’ятого і воскреслого з мертвих, а Церква Христова почала зростати та множитися спочатку серед юдеїв у Палестині, а потім і серед язичників у всьому світі – «аж до краю землі» (Діян. 1:8).

 20 червня 2021 року Божого, коли Православна Церква урочисто відзначає П’ятидесятницю - День Святої Тройці - та молитовно згадує подію сходження на святих апостолів Утішителя, Духа Святого, у Свято-Троїцькому храмі була звершена святкова Божественна літургія.

 Цього сонячного літнього дня спільна молитва і загальна радість зібрали парафіян та гостей громади. Храм наповнений зеленню, а повітря напоєне пряним ароматом трав. З самого ранку з духм’яними букетами у руках поспішали православні віруючі з різних куточків Божедарівки та міста, привітати рідну церкву з днем престольного свята. Лунав радісний і урочистий спів дзвонів, скликаючи всіх на Службу Божу.

 Під час літургії були піднесенні молитви за мир в Україні, за українське воїнство, за медичних працівників та за припинення пошести згубної і одужання хворих.

 Після заамвонної молитви настоятель храму звершив освячення зілля та виголосив проповідь на тему свята, в якій розкрив догмат про Пресвяту Тройцю.

 Вітаючи присутніх у храмі зі святом, очільник парафії відзначив подячними грамотами за активну участь в житті дитячої групи Недільної школи та інтернет-чату «Розумники» Бурачинську Олену, Туніну Любов, Яценко Віталіну та Калініченко Наталію. Також були вручені свідоцтва про закінчення Недільної школи Сірченко Маркіяну та Павлиш Віталію.

Вихованці дитячої групи Недільної школи привітали парафіян та гостей громади з Днем Святої Тройці та порадували святковим концертом. Після чого в приміщенні школи діти приступили до святкової трапези та відправилися на канікули.

 Відбулася Хресна хода навколо храму та були освячені букети різнотрав’я і польових квітів, які віруючі принесли з собою.

 Після невеликої перерви та частування смаколиками, було звершено особливу уставну Вечірню з читанням коліноприклонних молитов. Свята Церква за цим богослужінням молиться про дарування благодаті Духа Святого всім присутнім, а також покійним отцям і браттям нашим та родичам по плоті, щоб і вони удостоїлися бути учасниками Царства Слави.

 Насамкінець торжества настоятель храму привітав присутніх із П'ятидесятницею, побажав усім тримати та зберігати в своєму серці благодать Святого Духа, примножувати її через любов до ближнього, добрі справи, молитву та християнський спосіб життя.

 21 червня 2021 року, в понеділок 1-го тижня після П’ятидесятниці, коли православний світ вшановує Третю Іпостась Пресвятої Тройці – Святого Духа, в Свято-Троїцькому храмі була звершена святкова Божественна літургія.

 У ці святкові дні ми молимося і просимо у Бога здоров’я, миру та добробуту для усіх нас, наших дітей, воїнів наших та всього народу і рідної України.

ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

10 червня 2021 року Божого, в день свята Вознесіння Господнього, в нашому Свято-Троїцькому храмі була звершена святкова Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого.

Богослужіння звершив настоятель парафії - митрофорний протоієрей Олексій Лупін у співслужінні диякона Віталія Музики. Під час Літургії лунала посилена молитва за мир в Україні та за припинення згубної пошесті. За богослужінням своїм співом радував церковний хор.

Наприкінці Божественної літургії та прославлення свята Вознесіння Господнього отець Олексій звернувся до присутніх з проповіддю, в якій закликав повсякденно возносити свої молитви до Господа та сміливою, християнською сутністю, долати диявольські спокуси, пам’ятаючи слова Господні: «Щоб і ви були там, де Я» (Ін. 14, 3).

«Бо, де є Христос, - там будуть і віруючі в Нього. Вознесіння доповнює і завершує Воскресіння. Якщо Воскресіння - є перемогою над смертю, то Вознесіння - є піднесенням людської природи на небо. Одягнутий людською плоттю, Христос сів праворуч Бога Отця, щоб кожен з нас міг взяти участь у славі Божества» - сказав зокрема душпастир.

СОБОРНА МОЛИТВА ЗА ЗАГИБЛИХ ВОЇНІВ

9 травня 2021 року, у 2-гу неділю після Пасхи - Антипасху, в день пам’яті спочилих воїнів та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, настоятель та диякон  Свято-Троїцького храму взяли участь в соборній молитві за загиблих захисників Вітчизни.
 Цього дня на Алеї Героїв Криворізького Центрального кладовища родичі загиблих в зоні проведення бойових дій на Сході України військовослужбовців, бойові побратими, волонтери та небайдужі мешканці міста, разом з духовенством Криворізького благочиння Дніпропетровської єпархії Православної церкви України, молитовно вшанували світлу пам’ять полеглих за волю і Незалежність України воїнів.

 Заупокійну літію, з благословення керуючого Дніпропетровською єпархією Високопреосвященнійшого архієпископа Дніпровського і Криворізького Симеона, звершив митрофорний протоієрей Святослав Ганчук разом з духовенством міста Кривого Рогу.

 В цей день, коли Україна разом з Європою відзначає День пам’яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасницями, а країна-агресор Росія проводить помпезний військовий парад на своїй головній площі, знов і знов брязкаючи зброєю на увесь світ, - свідомі криворізці молитовно вшанували світлу пам’ять полеглих у наші дні в неоголошеній російсько-українській війні 2014 – 2021 років героїв: українських воїнів, добровольців, волонтерів, полонених і мирних співвітчизників та усіх воїнів, які в усі роки за Батьківщину життя свої поклали.

 В молитовному заході взяли участь військові капелани – митрофорний протоієрей Олександр Агарков, митрофорний протоієрей Іван Руденко, протоієрей Роман Бацвін та ієрей Артемій Передерій. Вітаючи полеглих героїв радісним пасхальним «Христос Волскрес!», отець Артемій окропив святою водою обеліск та могилу кожного загиблого криворізького воїна-захисника.

 Звертаючись до присутніх з душпастирським словом, митрофорний протоієрей Святослав Ганчук наголосив на героїзмі та безсмертності подвигу всіх полеглих у боротьбі з нацизмом в роки Другої світової війни 1939 – 1945 років, а також – загиблих в російсько-українській війні 2014 – 2021 років, у наші дні, українських воїнів-захисників і добровольців.

 Голова Об’єднання солдатський матерів Криворіжжя - Наталія Король - відмітила, що ініціаторами поминального заходу за загиблими воїнами були саме священнослужителі Криворізького благочиння ПЦУ. Цією ідеєю перейнялися рідні та близькі загиблих героїв, а також патріотично налаштована громадськість міста.

 Наша молитва – це шана Героям, це наша спільна вдячність за їхній подвиг, за мирне небо над нашою рідною Україною, але насамперед, - це прохання до Бога за спасіння їхніх душ. Ми віримо, що Всемилостивий Господь прийняв їх у Свої обителі – тому, що загиблі воїни виконали заповідь Христову про любов: «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін., 15:13). Вони віддали найдорожче, що в них було, - своє життя, за нас – ближніх своїх, за те, щоб війна не прийшла у домівки українців.

 Єднаючись серцями у молитві до Бога за воїнів - криворізці показали прояв християнської любові, якою вони, разом з духовенством Помісної Української Православної Церкви, відповіли на жертовну любов полеглих захисників України до свого народу.

ПАСХА ХРИСТОВА

2 травня 2021 року Божого Свята Православна Церква відзначила найбільше свято – Воскресіння Господа Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа.   У ніч з суботи на неділю у Свято-Троїцькому храмі відбулися Пасхальні богослужіння – читання Діянь апостольских, Полуношниця Великої суботи, хресний хід, Пасхальна рання, часи святої Пасхи та Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого.

 Після канону Великої суботи, незадовго до опівночі – «світання попередивши», разом з «усім творінням святкуючи Христове Воскресіння» – парафіяни зі священнослужителями вийшли на хресний хід, який за Уставом завершився перед закритими дверима храму. Це символізує собою закритий Гріб Господній. Тут розпочалася Пасхальна рання і вперше цього року урочисто пролунало – «Христос Воскрес»!

 Богослужіння продовжилося каноном Пасхи. Під час ранньої – отець настоятель прочитав Огласительне слово святителя Іоана Золотоустого, яке виголошується у храмах щороку в день свята Світлого Христового Воскресіння.

 Далі відправа продовжилася часами святої Пасхи, після яких розпочалася святкова Божественна літургія. Після читання Святого Євангелія митрофорний протоієрей Олексій Лупін прочитав Пасхальне послання Митрополита Київського і всієї України Епіфанія преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України.

 Пасхальне богослужіння завершилося благословенням і освяченням артоса (дарника). Це – пасхальний хліб, з зображенним на ньому образом Воскресіння Христового, що нагадує вірним про постійне перебування з нами воскреслого Спасителя людства. Артос буде знаходитися на тетраподі перед Царськими вратами впродовж усього Світлого тижня. У Світлу ж суботу, після молитви на роздроблення, цей пасхальний хліб роздадуть вірним – «..щоб усі, хто споживатиме його, сподобилися від Господа тілесного й духовного благословення і здоров’я…».

 Також настоятель храму звершив благословення і освячення пасок та прочитав молитву на благословення яєць, сиру, молока й іншої поживи. Після проповіді – душпастир привітав усіх вірних із світлим Христовим Воскресінням. «Нехай у цей світлий день, «його ж створив Господь», – наша Великодня радість буде подякою Богу за Його багаті милості й щедроти… Нехай цією радістю наповняться серця і душі усіх, хто почує слова пасхального вітання: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» – сказав зокрема настоятель парафії.

 Після завершення святкового богослужіння – на церковному подвір’ї відбулося освячення пасхальних приношень віруючих. Вже традиційно, під час освячення великодніх кошиків, – всі бажаючі мали можливість подзвонити у церковні дзвони – засвідчуючи свою віру, молитву та радість від Світлого Христового Воскресіння.

 В особливому духовному піднесенні, душами та серцями прославляючи Воскреслого Христа, люди розходилися по домівках. Багатоголосим переливом розносився церковний дзвін над Божедарівкою і околицями, наповнюючи кожну людину надією і любов’ю. Нехай усі, хто чує звуки їх, чи вдень, чи вночі, – почнуть славити ім’я Святе Твоє, Господи!

«Прийдіте, пиймо пиття новеє, не із каменя неплідного чудом явлене, а з нетління джерела, що виточив з гробу Христос, – Ним бо ми стверджуємось. Христос воскрес із мертвих!» (Канон Святої Пасхи, пісня 3).

ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ
25 квітня 2021 року Православна Церква і вірні її чада згадують подію Входу Господа нашого Ісуса Христа в місто Єрусалим.

 За давньою традицією цього дня віряни приносять до храмів галуззя верби. Цю неділю називають Пальмовою (ваїй), а в Україні (де не ростуть пальми) - Вербною неділею, бо цього дня люди вітали Спасителя, стелячи на землю власний одяг та пальмові гілки.
 У нашому Свято-Троїцькому храмі з нагоди свята було звершено урочисту Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого, а напередодні ввечері - Всенічну. По завершенні всенічного богослужіння отець Олексій звернувся до присутніх у храмі з повчальним словом та привітав з прийдешнім святом.
 Ми йшли до цього свята сорокаденним постом - і ось вже стоїмо в храмі з тендітними зеленими гілочками верби... На просвітлених облчиччях святково одягнених людей - відбиваються вдячність Богу та сердечна радість. Розпочинається святкова Літургія. Священнослужителі в зелених облаченніях, у руках вірян – весняні букетики з пухнастих «котиків» та яскраво-зелених пагонів, що випромінюють тепло і ласку. Свої молитви до Творця підносять люди поважного віку і юні, батьки та маленькі діти – всі вони прийшли до храму, щоб духовно пережити велику подію земного життя Спасителя і Господа нашого Ісуса Христа.
 В часі Літургії відбулися Таїнства Сповіді та Причастя. Цього дня Свято-Троїцький храм сяяв ясними посмішками дітей - маленькі вихованці нашої Недільної школи йшли до Святого Причастя. Це свято залишить добрі спогади в душах юних причасників.
 Наприкінці Літургії отець настоятель звершив чин благословення і освячення верби, привітав парафіян з великим святом і виголосив проповідь на тему дня.
 Віруючі в храмі слухали настоятеля парафії, знов і знов переживаючи давні події та проносячи їх через свої серця. Душпастир підкреслив, що хрест - тодішній символ смерті, став для усіх християн символом перемоги над нею, адже Господь наш Ісус Христос урочисто в’їхав в Єрусалим для того, аби взяти на Себе гріхи людства та відкрити кожному з нас шлях до Царства Небесного.
 «Навесні 33-го року від Різдва Христового вулиці Єрусалима охопило загальне ликування - величезні юрби людей зустрічали Христа як царя і Месію. Вони стелили перед Спасителем пальмові гілки і власний одяг, вигукуючи: «Осанна! Благословен, хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів»! Хто б міг подумати, що вже через кілька днів ці ж самі люди будуть кричати у дворі римського префекта Юдеї Понтія Пілата: «Розіпни Його»… Свята Церква відзначає свято Входу Господнього в Єрусалим не лише, як подію, що відбулася у далекому минулому, - а як процес, який відбувається вічно. Ми вшановуємо Царя Христа, що входить у наші серця, - в наш особистий Єрусалим», - сказав зокрема настоятель парафії та закликав усіх пройти дні Страсного тижня поруч із Христом, сповнившись безмежної любові в служінні ближнім та гідно підготувати свої серця і душі до свята Пасхи Христової.
 Після повчального слова віряни вийшли на церковне подвір’я, де відбулося освячення гілок верби, які люди принесли з собою до храму.
 Приходячи до храму, ми зустрічаємося з Господом у Богослужіннях і молитвах… Господь відвідує нас у Святих Таїнствах Покаяння та Євхаристії… Ми зустрічаємося з Ним так само урочисто і радісно… І, розуміючи як радість цього свята так і скорботу цього дня, вітаючи нашого Спасителя зеленими гілочками верби, - покладімо до Його ніг наші плоди посту, покаяння та молитви.
 Крок за кроком слідуймо за Спасителем. Будьмо вірними Богу і в часи благоденства, і в часи випробувань та явімо твердість в нашій православній вірі.
 «Благословен, хто йде в ім’я Господнє»!

ПРЕПОДОБНОГО ОЛЕКСІЯ, ЧОЛОВІКА БОЖОГО

30 березня 2021 року, в день пам'яті преподобного Олексія, чоловіка Божого, в нашому Свято-Троїцькому храмі була звершена Божественна літургія Ранішосвячених Дарів, яку очолив настоятель храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін, в співслужінні настоятеля храму Ікони Божої Матері «Всіх скорботних радість» ієрея Вадима Бакуна і диякона нашого храму Віталія Музики.

 Після закінчення Літургії до присутніх у храмі зі словом проповіді звернувся ієрей Вадим, який розповів про життя преподобного Олексія, чоловіка Божого, пам'ять якого в цей день відзначають всі православні християни та сердечно привітав отця Олексія з днем Тезоіменитства.

 Приєднуючись до вітальних слів отця Вадима, отець-диякон від себе особисто та від лиця усіх парафіян побажав отцю настоятелю міцного здоров’я, долгих років життя та подальших успіхів в його відповідальному душпастирському служінні.

 Сестри свічниці також теплими словами привітали настоятеля парафії і вручили імениннику квіти та пісний пиріг.

 Отець Олексій подякував усім за розділену духовну радість та спільну молитву, а диякон Віталій виголосив урочисте многоліття.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ СОРОКА МУЧЕНІКІВ СЕВАСТІЙСЬКІХ

22 березня 2021 року в понеділок 2-го тижня Великого посту, коли Православна Церква згадує подвиг і мученицьку кончину 40-ка Севастійських мучеників, у Свято-Троїцькому храмі була звершена Літургія Ранішосвячених Дарів..

 Богослужіння очолив настоятель Свято-Троїцького храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін в співслужінні клірика Свято-Пантелеймонівського храму м. Кривого Рогу, капелана військової частини 3011, ієрея Артемія Перелерія і диякона Свято-Троіцеого храму Віталія Музики.

 Єдиними устами в храмі були піднесені молитви про припинення епідемії коронавірусної хвороби, за одужання усіх хворих та за лікарів, які ведуть боротьбу за людські життя, за українських воїнів та за мир в Україні.

 Після заамвонної молитви зі словом проповіді до присутніх у храмі звернувся ієрей Артемій Передерій. Отець Артемій розповів про подвиг сорока воїнів, яких воєначальник прирік на муки за християнську віру на льоду Севастійського озера, провівши паралель з подвигами українських воїнів сьогодення. «Це були воїни, вірні Богу і своїй Вітчизні. Вони завжди, як свідчить їх життєопис, перед боєм молилися Богу і просили Його про перемогу. Кожна справа робилося ними з молитвою і воля їхня гартувалася. А коли прийшов час мучеництва - вони не відреклися від Бога і не зрадили Його принесенням жертви язичницьким богам. Хоч воля одного з воїнів і була зламана спокусами - він не витримав катувань холодом і відступив, - його місце зайняв один зі стражників на ім'я Аглаїй, який оголосив себе християнином і разом з воїнами-мучениками отримав вінець слави від Господа. Сьогодні ми прославляємо їх пам'ять, молимося їм і просимо заступництва, перш за все, в справі нашого спасіння. Адже, хоча у кожного з нас безліч турбот і обов'язків та якихось проблем, - головною нашою метою залишається слідування за Христом. І особливо очевидним це стає зараз, в дні Святої Великої Чотиридесятниці. Будемо молитися Севастійським мученикам, щоб вони - міцні, сильні духом воїни, - і нас зміцнювали на шляху несення власного хреста. Не сумніваймося і не вагаймося, працюймо щиро для Небесного Царства - з нами Господь «по всі дні аж до кінця віку» - сказав зокрема отець Артемій.

 На завершення богослужіння до віруючих зі словом повчання звернувся настоятель храму, розповівши про важливість Великого Посту і приклад твердості віри, терпіння і слідування за Господом до кінця, що являє мам подвиг сорока мучеників. «Мученики - це продовжувачі справи апостолів, люди, які не словами, а ціною власного життя, своєю кров'ю довели, що немає нічого вище, ніж вірність нашому Богу і Спасителю Ісусу Христу», - підкреслив отець Олексій, - «Ми читаємо житія святих мучеників, захоплюємося ними і дивуємося силі їх віри та їх подвигу. Однак навіть не можемо собі уявити, через які страшні муки вони пройшли, аби бути прославленими у Христа Бога. Їхню віру можна порівняти з залізом. Вона гартувалася вогнем та водою і стала міцна, як сталь. Так само і нам усім необхідно наблизитися до вогню любові Божої. А гріхи - треба спалити в Таїнстві Покаяння» - сказав наостанок душпастир.

СТРІТЕНСЬКІ БОГОСЛУЖІННЯ
14 лютого 2021 року, в Неділю 36-ту після П’ятдесятниці, в Передсвято Стрітення Господнього, у Свято-Троїцькому храмі була звершена Божественна літургія, а напередодні ввечері – Всенічна.
 За богослужінням були піднесені молитви про припинення епідемії коронавірусу та за лікарів, які ведуть боротьбу за життя і здоров’я хворих.
Звертаючись до присутніх зі словом проповіді, настоятель храму розкрив зміст Євангельського читання від апостола Луки щодо відвідування Христом збирача податків - Закхея.
 Після богослужіння віряни отримали черговий номер Часопису Кривоозерської Свято-Різдвяно-Богородичної церкви Миколаївської єпархії ПЦУ, який люб’язно передав для парафіян Криворіжжя духівник нашого отця настоятеля – протоієрей Микита Чудинович.
Ввечері 14 лютого, напередодні свята Стрітення Господнього, в храмі було звершено Всенічне бдіння. Наприкінці богослужіння митрофорний протоієрей Олексій Лупін звершив чин освячення Срітенських свічок та води.
 Православна Церква відзначає свято Стрітення Господнього, тобто зустріч праведного Симеона з Христом Спасителем, Якого на 40-й день після народження принесла Пречиста Божа Матір до храму Господнього. Старозавітній закон, у вигляді праведного старця Симеона, зустрівся з новим вищим законом Божественної любові, який ввійшов у світ через Господа нашого Ісуса Христа. Для нас, християн, ця подія означає - свято зустрічі людини з Богом.

 15 лютого 2021 року, у день свята Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, в Свято-Троїцькому храмі була звершена святкова Божественна літургія. Спільна молитва і радість зустрічі з Господом зворушували і підносили християнські душі до небес. «Світло на просвітлення язичників» - у пам’ять про ці слова пророка в давній Церкві на свято Стрітення проходили масові процесії зі свічками. І нині наш Свято-троїцький храм освітлювався яскравими вогниками свічок у руках людей, для яких віра у Христа стала світлом.
 Храм молився єдиним серцем і устами, щоб Господь уподібнив наші серця світильникам та запалив їх світлістю Святого Духа. За богослужінням були піднесені особливі молитви за мир в Україні, за позбавлення від згубної пошесті та за онкохворих дітей.
 Звертаючись до присутніх у храмі зі словами проповіді, отець настоятель розповів про свято Стрітення Господнього, як подію, яка розпочала історію Нового Заповіту та звернув увагу на те, наскільки важлива у житті кожної людини зустріч з Господом, про те, що через подію Стрітення - Господь виявляє Свою до нас, грішних, любов. Людина, у відповідь, також повинна висловити Господу свою любов, смирення та сумлінність у християнському житті, аби возз’єднатися потім у Господі.
 По завершенні Літургії отець Олексій звершив чин освячення свічок та привітав присутніх зі святом Стрітення Господнього. Підходячи до хреста, кожен парафіянин отримав у подарунок стрітенські свічки, які християни понесли додому, аби брати їх у руки з думкою про головну зустріч нашого життя – зустріч із Богом.

ХРИСТОС ХРЕСТИВСЯ! У РІЧЦІ ЙОРДАНІ!

Парафіяни нашої Свято-Троїцької громади урочисто відзначили свято Святого Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа.

 18 січня 2021 року, у Навечіря Богоявлення, в Свято-Троїцькому храмі було звершено святкову всенічну у поєднанні із Великим повечір’ям, ранньою та першим часом. Наприкінці богослужіння було звершено чин Великого освячення води. Після чого отець настоятель окропив святою хрещенською водою присутніх вірян, а також привітав усіх із прийдешнім торжеством Святого Богоявлення.

 19 січня 2021 року, цього святкового і радісного дня, в храмі було звершено урочисту Божественну літургію. На спільну молитву з самого ранку почали збиратись парафіян та гості нашої громади. Під час урочистого богослужіння єдиними устами були піднесені молитви за українське воїнство, за мир в Україні, за визволення від згубної пошесті, за лікарів і хворих.

 Після звершення Літургії, отець-настоятель звершив чин Великого освячення води і окропив нею храм та усіх присутніх на молитві. Звертаючись до вірян зі словами проповіді, отець Олексій привітав усіх зі святом Богоявлення і Хрещення Господнього та розкрив суть свята, акцентувавши увагу на тому, чому свято має різні назви - Святе Богоявлення, Хрещення Господнє та народну назву Йордан, а також значення цієї знаменної події для спасіння людства. Також душпастир розповів про силу і властивості Богоявленської Святої Води - Великої агіасми, про Божественну благодать, яка сходить та освячує її, і про необхідність шанобливого ставлення до цієї святині. Отець Олексій закликав парафіян благоговійно і з вірою приймати та зберігати Велику агіасму, використовуючи її як духовний зцілюючий засіб. А усі бажаючі мали можливість набрати святиню у храмі та понести її до своїх домівок.

 Завершились святкові урочистості Йорданською ходой, яка під спів тропаря свята, вирушила на церковне подвір’я, де зібрались люди. Згідно народної та парафіяльної традиції, хода супроводжувалася співом колядок та щедрівок, у яких прославляється Богоявлення та Хрещення Господнє у водах Йордану. З осяяними Божою любов’ю обличчями люди вітали один одного: «Христос хрестився! В річці Йордані»!

НЕДІЛЯ ПЕРЕД БОГОЯВЛЕННЯМ
17 січня 2021 року, у 32-гу неділю після П’ятдесятниці, перед Богоявленням, в день пам’яті Собору 70-х апостолів, настоятель Свято-Троїцького храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін, в співслужінні диякона Віталія Музики, звершив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого. Напередодні ввечері була відслужена всенічна.
 На сугубій єктенії були піднесені молитви про припинення пошесті згубної, за лікарів та хворих. Після відпусту отець настоятель звернувся до присутніх зі словом повчальної проповіді на тему Євангельського читання.
Євангеліє від Марка починається підготовкою до Хрещення Господнього через пророцтва, які наповнюють Старий Завіт. І до нас сьогодні звертається цей голос, - нам належить «приготувати путь Господеві, прямими зробити стезі Йому». Бо ми - зовсім не та рівна, доглянута і пряма земля, по якій би радісно і легко ступав Господь назустріч нам. Це дуже важливо, тому що приготувати путь Господеві - це значить почути заклик пророка і Предтечі Господнього Іоана Хрестителя про покаяння.
 Апостоли також мали пророче служіння, - вони проповідували Євангеліє, несучи благу звістку всьому людству. Вони пішли у цей світ для того, щоб підготувати душі людські, відкрити очі всім нам, і показати те - що на нас чекає, і до чого усі ми покликані. З кожним днем до нас наближається Царство Небесне - і тільки від нас залежить, увійдемо ми до нього, чи ні.

РІЗДВЯНІ БОГОСЛУЖІННЯ
Увечері, 6 січня 2021 року
в Свято-Троїцькому храмі було звершено урочисте вечірнє богослужіння. Після полієлею настоятель храму звернувся з проповіддю та привітав присутніх з Різдвом Христовим, а також помазав усіх освяченим єлеєм. Після відпусту, згідно Церковного Уставу, було звершено чин славлення Різдва Христового зі співом тропаря та кондака свята, а також освячення колива. Всенічне бдіння, що звершується у Різдвяний Святвечір, відрізняється від інших богослужінь своєю структурою – воно складається з великого повечір’я з літією, а також полієлейної ранньої та першого часу.
 7 січня 2021 року, з нагоди торжества Різдва Христового, ще до початку богослужіння, до Свято-Троїцького храму стікалися дорослі і малі православні
християни. Святкову Божественну літургію звершив настоятель храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін в співслужінні диякона Віталія Музики. Єдиними устами линула спільна молитва цього благодатного різдвяного дня, поєднуючи серця і почуття усіх присутніх у храмі. Були піднесені молитви за мир в Україні та воїнство українське, за лікарів і одужання хворих та за визволення від пошесті згубної. Багато маленьких і дорослих парафіян приступили цього дня до святих Христових Таїн. Після заамвонної молитви отець настоятель сердечно привітав усіх присутніх із торжеством Різдва Христового, бажаючи щоб у кожній українській родині панували мир, злагода та порозуміння, а домівки українців отримали благодатне тепло і сяйво Віфлиємської зірки. Отець Олексій зачитав вітальне Різдвяне Послання Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія та передав вітання від Високопреосвященнійшого Архієпископа Дніпровського і Криворізького Симеона. По завершенні Божественної літургії відбувся різдвяний виступ вихованців Н
едільної школи Свято-Троїцького храму. Також присутні у храмі отримали листівки-вітання, власноруч виготовлені діточками. А діти в свою чергу отримали солодкі подаруночки. Урочистості завершилися спільною колядою, яка ще довго лунала у храмі.
 8 січня, на другий день після Різдва Христового, була звершена Божественна літургія. По завершенні богослужіння настоятель храму привітав усіх присутніх зі святом Собору Пресвятої Богородиці, закликаючи щоденно звертатись до Пресвятої Діви у своїх молитвах, просячи миру для України та заступництва Цариці Небесної усім православним християнам.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ
Сумна звістка прийшла до нашої громади 4-го січня 2021 року Божого. На 59-му році життя, відійшов у вічність наш парафіянин – Юрій Дудус, який певний час ніс послух паламаря храму.
 Чин похорону новопреставленого раба Божого Юрія відбувся в нашому Свято-Троїцькому храмі в день навечір’я Різдва Христового - у середу, 6 січня 2021 року Божого, о 11:00 годині. Н
астоятель храму митрофорний протоієрей Олексій Лупін, звертаючись до присутніх зі скорботним словом проповіді, висловив глибокі співчуття дружині та дітям новоспочилого і всій духовній родині. Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу новопреставленого раба Божого Юрія в оселях праведних.
 Закликаємо духовну родину до посиленої молитви за упокоєння його душі впродовж 40-ка днів та долучитися до спільної заупокійної молитви під час панахиди у дев’ятий день - 4 січня і 40-й день - 12 лютого 2021 року.
 Упокой, Господи, душу раба Твого новопреставленого Юрія, прости йому усі гріхи його, вільні і невільні, даруй йому Царство Твоє Небесне і сотвори йому вічную пам’ять.

ПАРАФІЯЛЬНІ ЗБОРИ
18 серпня 2019 року Божого, в неділю 9-ту після П’ятидесятниці, в день передсвята Преображення Господнього, після звершення Божественної літургії, під головуванням настоятеля парафії протоієрея Олексія Лупіна, у приміщенні Недільної школи Свято-Троїцького храму відбулися парафіяльні збори Свято-Троїцької релігійної громади м. Кривого Рогу Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), яка раніше належала до Української Православної Церкви Київського Патріархату. На парафіяльних зборах громада юридично оформила зміни своєї підлеглості і влиття у склад Української Православної Церкви (Православної Церкви України) шляхом внесення відповідних змін до Статуту і затвердження Статуту релігійної громади у новій редакції. Рішення було прийнято одноголосно.
Парафіяльні збори розпочалися співом молитви Святому Духу «Царю Небесний». Очільник парафії звернувся до членів парафіяльних зборів з промовою, в якій окреслив порядок денний. Ознакою парафіяльних зборів стала одностайність у прийнятті рішень. Учасники парафіяльних зборів ухвалили Статут громади (парафії) у новій редакції; обрали уповноважених осіб на підписання Статуту, Парафіяльну раду, Ревізійну комісію і одностайно підтвердили свою вірність канонічній Православній Церкві України під предстоятельством Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія та юрисдикційну підлеглість Дніпропетровській єпархії і її правлячому архієрею – єпископу Дніпровському і Криворізькому Симеону. Збори закінчились молитвою «Достойно є».